Огляд PRAGMATA — космос, роботи і дівчинка-андроїд, яка зламала не тільки ворогів, а й мій мозок
PRAGMATA — це нова науково-фантастична action-adventure гра від Capcom. Гра доступна на PlayStation 5, Xbox Series X|S, PC та Nintendo Switch 2, розрахована на одного гравця і офіційно подається як Science-Fiction Action-Adventure. Реліз у більшості регіонів перенесли з 24 квітня на 17 квітня 2026 року, тобто Capcom не відклала гру ще на рік, а навпаки — випустила раніше. Таке в ігровій індустрії зараз трапляється рідше, ніж нормальний матчмейкінг у мультиплеєрі.
Про що гра
Сюжет крутиться навколо астронавта Г’ю та дівчинки-андроїда Діани. Вони опиняються на холодній місячній дослідницькій станції, де все пішло не за планом. А коли в космосі щось “пішло не за планом”, це зазвичай означає: двері заблоковані, роботи хочуть тебе розібрати, а штучний інтелект поводиться так, ніби йому дали адмінку без нагляду. За описом Metacritic, герої пробираються через місячний комплекс, захоплений ворожим AI, і шукають шлях назад на Землю.
На перший погляд це звичайна історія: космос, база, роботи, виживання. Але фішка PRAGMATA не в тому, що вона вигадує нове колесо. Вона бере знайомі елементи старих добрих шутерів від третьої особи й прикручує до них механіку злому ворогів у реальному часі. І ось тут починається найцікавіше.
Геймплей: стріляй, хакни, не помри
Головна ідея бойової системи проста: Г’ю стріляє, Діана зламує ворогів. Але на практиці це не “натиснув кнопку — переміг”. Під час бою треба одночасно ухилятися, цілитися, міняти зброю і вирішувати маленькі хакерські пазли. Тобто гра каже тобі: “Ось тобі шутер”, а потім додає: “А тепер ще пограй у міні-головоломку, поки тебе б’є залізна шафа з ногами”.
Це реально свіжа механіка. Не просто стрілянина по слабких місцях, а постійне перемикання мозку між екшеном і пазлом. Спочатку це може бісити. Особливо коли ти дивишся на вікно злому, а робот уже летить тобі в лице з любов’ю і металевими кулаками. Але коли входиш у ритм, PRAGMATA починає працювати дуже смачно.
PC Gamer у своєму огляді теж виділяє саме цю суміш стрілянини та швидких пазлів як головну фішку гри, а також оцінив PRAGMATA на 87/100. Видання описує її як короткий, але впевнений шутер з відчуттям старої школи та хорошим темпом.
Атмосфера: місяць красивий, але жити там не хочеться
Візуально PRAGMATA виглядає дуже стильно. Це не просто “сіра база в космосі №847”. Тут є відчуття холодної технологічної самотності: блискучі коридори, штучні ландшафти, дивні конструкції, ворожі машини і постійне відчуття, що люди щось дуже серйозно накрутили, а тепер роботам доводиться це пояснювати кулаками.
Гра добре передає тему майбутнього, де технології стали занадто розумними, а люди — як завжди, занадто впевненими в собі. Класика жанру: “Ми створили систему для допомоги людству”, а через 20 хвилин ця система вже закрила всі двері й випустила бойових роботів. Дякую, прогресе.
Діана — серце гри
Найкраще в PRAGMATA — це не просто стрільба. Найкраще — зв’язок між Г’ю та Діаною. Вона не просто “маленький помічник на спині”, який час від часу відкриває двері. Вона важлива для сюжету, для боїв і для емоційної частини гри.
Г’ю виглядає як типовий космічний мужик, якому сказали “виживи”, а він такий: “Ну, спробую”. Діана ж додає історії людяності. Через неї гра стає не просто про втечу з бази, а про довіру, захист і бажання повернутися додому. І це працює краще, ніж можна було очікувати від гри, де половину часу ти воюєш з роботами, які виглядають так, ніби їх збирали інженери з дуже поганим настроєм.
Що сподобалось
PRAGMATA має сильний темп. Вона не розмазує себе на 80 годин відкритого світу з вежами, таборами і “збери 120 космічних грибів”. Це лінійна пригода, яка не соромиться бути компактною. І чесно — це плюс. Не кожна гра повинна ставати другою роботою.
Бої динамічні, механіка злому цікава, картинка стильна, а дует Г’ю та Діани витягує навіть ті моменти, де сюжет іде знайомими дорогами. У гри є характер. Вона не ідеальна, але вона запам’ятовується.
Що не сподобалось
Сюжет місцями передбачуваний. Якщо ви бачили хоча б кілька історій про злий штучний інтелект, то деякі повороти не змусять вас падати зі стільця. Головний антагоніст теж міг би бути яскравішим. Це не той лиходій, цитати якого потім будуть писати на футболках.
Ще один мінус — не всім зайде постійне поєднання стрільби й хакерських пазлів. Для когось це буде кайф, для когось — “чому я не можу просто стріляти, я ж не прийшов сюди здавати ЗНО з робототехніки”.
Вердикт DEADKOP
PRAGMATA — це одна з тих ігор, які хочеться поважати вже за те, що вона не намагається бути черговим безпечним клоном. Capcom зробила гру з ідеєю, стилем і нормальною бойовою системою, де гравець не просто тисне курок, а реально тримає в голові кілька процесів одночасно.
Так, сюжет не рве шаблони. Так, не всі механіки будуть зручними з першої хвилини. Але коли PRAGMATA розганяється, вона дає саме те відчуття, за яке ми любимо ігри: “ще один бій — і вимикаю”. А потім проходить дві години, і ти вже сперечаєшся з роботом, ніби він тобі винен гроші.
Оцінка DEADKOP: 8.5 / 10
Плюси: стильна sci-fi атмосфера, цікава механіка злому, хороша динаміка боїв, сильний дует головних героїв.
Мінуси: передбачуваний сюжет, не всім зайде бойове multitasking-пекло, антагоніст міг бути сильнішим.
Кому грати: фанатам Dead Space, Vanquish, Control, старих лінійних шутерів і тим, хто скучив за іграми, які не змушують чистити карту 60 годин.
Кому краще пропустити: якщо хочеться просто бігати й стріляти без думок — PRAGMATA може швидко дати по лобі своїми пазлами.
💬 Коментарі
++
🤞
Так ми зможемо рахувати бонуси, рейтинг і показувати твій аватар.